Рассвет

Зачем в руках держу рассвет?

И догорает время…

Мой взгляд – насмешка и ответ,

Что измеряет мненья.

Как будто мир – остывший вдох,

Зависшие качели.

Меняет краски точно в срок,

Скрывая поступь тени.

И бесконечен бренный путь,

Пора к нему привыкнуть.

Но снова тяжело уснуть

В объятьях дум безликих.  

В моей руке горячий всплеск.

Я поднимаю в небо

Хрустальный голос, звонкий смех

Над мелким и нелепым.

Костер горит, само собой.

Никто не может тронуть.

И почерк прочитать чужой,

И пустоту заполнить.

18.03

Київський гала-концерт

Київський гала-концерт, виступ NAOMI та нагородження

Сюжет про свято у ресторані "Шевченко"

Конкурс

Гурт NAOMI переміг у конкурсі акустичної пісні на слова Шевченка. 9 березня ми будемо в Києві на гала-концерті. 
До фіналу відійшло 10 учасників, що увійдуть до збірника акустичних пісень – CD-формату. Ці диски будуть розіслані на всі державні радіостанції країни. П’ятеро найкращих виконавців візьмуть участь у фінальному гала-концерті та нагородженні статуеткою та дипломами у ресторані Шевченко 9 березня.

Твої сліди

Часи, епохи, періоди, покоління... До нас діяло багато геніїв і, напевно, будуть діяти після нас. І раніше люди закохувалися, дивилися на світ сяючим поглядом, проходили крізь сезони життя, робили висновки, наставляли своїх дітей, і… відходили.

Кожне життя унікальне. Не існує шаблонів з великої, але простої причини – свободи вибору. Це і захоплює, і лякає відповідальністю.

Не ми залежимо від долі, а вона від нас, нашого погляду крізь вікно душі. Яке воно: потріскане, мутне  чи яскраве, прикрашене квітучими вазонами, ретельно вимите, осяяне сонцем? Саме це визначає якість життя. Ми маємо власну волю, але думаємо, що обмежені непохитними кордонами. Плетемося за більшістю, забуваючи, що вірним є вузький шлях. Придушуємо в собі те, що по-справжньому цінне, розвиваючи примітивність, втрачаючи життєвий подих. Можливо, саме тому наші сни втратили фарби?

Герої свого часу діяли інакше. Девіз їхніх вчинків так і звучав: "Інакше", "По-іншому". Бо ж рухатися за течією завжди легше, але... так не зустріти нового себе.

Олена Салова "Ми давно не літали уві сні"

Не заходите

Очень понравилось)

Ни слова о том, кто стоит за спиной.

Он выжидает, когда вспомнят его имя.

Прославился своей дурной молвой.

Не заходите - проходите мимо.

Он вскружит голову, с три короба соврет

И вы поверите красивому обману.

А он тем временем на части разорвет:

Черт служит чертовскому клану.

И я опять по лезвию иду

Рискованно раскованной походкой.

Я этим всему миру докажу,

Что можно быть строптивой и можно быть кроткой...

Алена Форостяная

Презентация

На презентации книги Оли Касьяновой. А позже встреча с писателем из Херсона, прекрасным человеком Анатолием Шкариным.

NAOMI - Твої очі

В інтернеті стартував конкурс на краще виконання пісні в акустиці на слова Шевченка. Ми приймаємо участь з ліричною піснею "Твої очі".

Не журюсь я, а не спиться
Часом до півночі,
Усе світять ті блискучі
Твої чорні очі.
Мов говорять тихесенько:
«Хоч, небоже, раю?
Він у мене тут, у серці».
А серця немає,
Й не було його ніколи,
Тільки шматок м’яса...
Нащо ж хороше і пишно
Так ти розцвілася?
Не журюсь я, а не спиться
Часом і до світа,
Усе думка побиває,
Як би ж так прожити,
Щоб ніколи такі очі
Серця не вразили.
Т. Шевченко

А. Ф.

Обожаю ее Стихи

Произнесите вслух свою мечту.

Не опасайтесь, я ее не испугаю.

Слезу в лесную чащу заведу,

А вот твою мечту себе оставлю.

Я ей понравлюсь, ведь она моя,

И не ищи обратную дорогу.

Тебе мечта лишь иногда нужна,

Ты так похож на крайность, на тревогу.

Но я, как прежде, преждевременна:

Дитя протеста и дитя свободы,

Я джазовые броские аккорды.

Вынашиваю стон: всегда, всегда...

Даже генетики не могут разобраться:

Откуда же раскосые глаза,

К которым даже страшно прикасаться...

***
Я чувствую рядом чужое дыханье,
Оно не твое и совсем не мое.
Как бесконечное природы увядание -
Мелькнуло в окне и бесследно прошло.
Сегодняшний стиль оказался вчерашним,
В нем нового нет ничего.
Ложится на рельсы простым и невзрачным,
Но ветром его унесло.
Она безостановочно летала и летала
Она разгоняла туман и чертей,
И черные тучи стрелой разметала,
Не попадая в белых голубей.
А бешеный темп на ходу зазевался,
Он тысячу суток не спал.
И среди людей человек отозвался.
Он бредил, он надеялся, он звал...

Алена Форостяная

Мера времени

Знать бы наперед меру времени, отведенную хрупким взаимоотношениям. То, что кажется вечным, может закончиться непростительно быстро. Так, случайный прохожий становится спутником жизни, а давний друг внезапно уезжает навсегда.

Знать бы, чей образ нужно лелеять, вглядываясь в искрящиеся глаза, не пренебрегая и минутой близости.   Но, к сожаленью, часто происходит наоборот: кого крепко держим, тот и так никуда не спешит. А кем пренебрегаем, того потом вспоминаем со слезами.

Каждый, входящий в нашу жизнь, достоин уважения и  пристального внимания. Глупо ставить кого-то ниже себя.

Рок-булава

Друзі, потрібна Ваша підтримка!
Гурт NAOMI серед лідерів голосування. Нам потрібно 1 місце.

Фестиваль «Рок Булава 2016». 3 тур 

Підтримати нас можна таким чином: 

а) вступити в групу vk.com/rock_bulava  

б) проголосувати в опитуванні та лишити коментар NAOMI в цьому обговоренні: https://vk.com/topic-29057393_33567346 

Дякуємо за Ваші голоси!