Часы

Близится время, тают часы,

Шутка уже не смешна.

То, что казалось каплей росы,

Переросло в океан.

Слезы и раны – глупый секрет.

Вера, как прежде, прочна.

То, что сводилось в мыслях на нет,

Вдруг «подняло паруса».

Не распуская лишней молвы,

Не озираясь на шум.

То, что казалось мелким, слепым,

Вдруг покорило толпу.

Путы ослабнут, сила придет,

Чтобы взлететь высоко.

Взгляд удивленный вскроет намек:

Ценность внутри, глубоко.

Рассвет

Зачем в руках держу рассвет?

И догорает время…

Мой взгляд – насмешка и ответ,

Что измеряет мненья.

Как будто мир – остывший вдох,

Зависшие качели.

Меняет краски точно в срок,

Скрывая поступь тени.

И бесконечен бренный путь,

Пора к нему привыкнуть.

Но снова тяжело уснуть

В объятьях дум безликих.  

В моей руке горячий всплеск.

Я поднимаю в небо

Хрустальный голос, звонкий смех

Над мелким и нелепым.

Костер горит, само собой.

Никто не может тронуть.

И почерк прочитать чужой,

И пустоту заполнить.

18.03

Київський гала-концерт

Київський гала-концерт, виступ NAOMI та нагородження

Сюжет про свято у ресторані "Шевченко"

Конкурс

Гурт NAOMI переміг у конкурсі акустичної пісні на слова Шевченка. 9 березня ми будемо в Києві на гала-концерті. 
До фіналу відійшло 10 учасників, що увійдуть до збірника акустичних пісень – CD-формату. Ці диски будуть розіслані на всі державні радіостанції країни. П’ятеро найкращих виконавців візьмуть участь у фінальному гала-концерті та нагородженні статуеткою та дипломами у ресторані Шевченко 9 березня.

Твої сліди

Часи, епохи, періоди, покоління... До нас діяло багато геніїв і, напевно, будуть діяти після нас. І раніше люди закохувалися, дивилися на світ сяючим поглядом, проходили крізь сезони життя, робили висновки, наставляли своїх дітей, і… відходили.

Кожне життя унікальне. Не існує шаблонів з великої, але простої причини – свободи вибору. Це і захоплює, і лякає відповідальністю.

Не ми залежимо від долі, а вона від нас, нашого погляду крізь вікно душі. Яке воно: потріскане, мутне  чи яскраве, прикрашене квітучими вазонами, ретельно вимите, осяяне сонцем? Саме це визначає якість життя. Ми маємо власну волю, але думаємо, що обмежені непохитними кордонами. Плетемося за більшістю, забуваючи, що вірним є вузький шлях. Придушуємо в собі те, що по-справжньому цінне, розвиваючи примітивність, втрачаючи життєвий подих. Можливо, саме тому наші сни втратили фарби?

Герої свого часу діяли інакше. Девіз їхніх вчинків так і звучав: "Інакше", "По-іншому". Бо ж рухатися за течією завжди легше, але... так не зустріти нового себе.

Олена Салова "Ми давно не літали уві сні"

Не заходите

Очень понравилось)

Ни слова о том, кто стоит за спиной.

Он выжидает, когда вспомнят его имя.

Прославился своей дурной молвой.

Не заходите - проходите мимо.

Он вскружит голову, с три короба соврет

И вы поверите красивому обману.

А он тем временем на части разорвет:

Черт служит чертовскому клану.

И я опять по лезвию иду

Рискованно раскованной походкой.

Я этим всему миру докажу,

Что можно быть строптивой и можно быть кроткой...

Алена Форостяная