Випити літо

Хочеться це літо випити до дна. Раніше бувало, серпень в розпалі - а й разу не доводилось бути на пляжі. Робота, обов'язки. Домашня кімната та стіни офісу в часи розкішної краси. Лише крадькома вдавалося вбирати літо, хватаючи промені з віконного отвору. Оживати на мить, ховати в серці дивовижу, й знову повертатись до справ. День у день марити сонцем, відчувати його зовсім близько - та не пропускати через свої долоні. Раніше було так, але не цього року. Сьогодні я ковтаю літо. Воно солодке, безхмарне й нескінченне. Дихаю ним, по-справжньому радію ввічливим ранкам, пишним полудням, амурним вечорам та оксамитовим ночам. Знаю, що справи почекають - сьогодні мені так важливо випити літо.