Цікава Зустріч

Зустріч з учнями 18 школи, 7 клас. Це юні любителі рок-музики, вдячні слухачі, це найприємніша компанія!

Це було зі мною

Це було зі мною...

Я гралась із сонячним зайчиком, дивуючись його спритності. На мить здалося, що він вміє сміятися і розповідати забавні історії.

Я ступала по піску жовтогарячої пустелі, залишаючи за собою глибокі впадини-сліди. Я сипала цей пісок крізь пальці, він був гарячим і блискучим, іскристим і могутнім. Я подумала про силу стихії.

Я ніжно торкалася квітки, жовтих пелюстків, обсипаних срібним пилком. Я захоплювалася тонким запахом, що пробуджує в серці забуту мелодію кохання. Я боялася нашкодити, адже квітка була такою тендітною... Вона випромінювала так багато життя, безмірно дарувала тепло, розповідала щось дуже приємне і по праву називалася даром Небес. "Бережи свої пелюсточки, маленьке диво! Нехай холод ніколи не дістане тебе! Проживи своє довге життя, утілення прекрасного!"

Я проходила крізь фонтани. Багатоголосе дзюрчання поглинуло всі інші звуки. Світ зосередився на падаючій воді. Хіба це не цікаво?

Я говорила з зірками. Вони здалися сумними і мудрими, древніми і всезнаючими. Вони - кращі хранителі таємниць, заповітних людських секретів, пов'язаних з нестримною радістю і болем, незбагненним збігом обставин, похмурими думками, закоханістю, яка чарує, легкістю душі, а також невідворотною втратою, сльозами смарагдових очей, тихими кроками, загадковим свистом, безхмарним щастям і шепотінням вітру. Я задумалася: "Як багато знають зірки!"

Я вдивлялася у світ нічних вулиць, що блимають безліччю вогників. Спалахи кружляли перед очима, зливаючись в одну мерехтливу кулю, що оберталася і кликала до себе. Відблиски, різнобарвні відлуння нічного калейдоскопу, наче хотіли сказати: "Це наш світ, наша музика, фанк і джаз, зоряний блюз. Тут виконують соло інструменти сутінок, тут вирує своє життя, насичене краплинним рухом. Танцюй з нами запальний танець, послухайся голосу вогнів..."

Як же прекрасно, що все це було зі мною!

Поздравление Любимого, 30 лет

Песня "Я хочу быть с тобой" Мы в Некафе

Творческий вечер в городской Библиотеке № 2

Открытые, приветливые люди, домашняя теплая атмосфера, благодарные сердца... 
Кузница творчества))))

Таинство пролитых слез

Что-то в этом есть. Понравилось как написано):

Не верьте тем, кто не познал таинства пролитых слез! Они не знают, что такое истина и пути, ведущие к ней. Они не сведущи. Сухие глаза напоминают пустыню.

Не верьте тем, кто живет, утопая в слезах! Они слабы и ненадежны. Извечно влажные глаза безвольны!

Верьте тем, кто разрезал воду пополам, овладев слезой как волной...

Случается так, что идущего лишают посоха, воруя свет над его головой, выбивая почву из-под его ног, и если после всего этого человек, оттолкнув мглу, двинется вперед, идя дальше того места, на котором его остановили - тогда он чего-то стоит...

Алена Форостяная "Похититель дождя"  

Мы в Некафе

Наш концерт в НеКафе

Очень понравилось) Было здорово))

Писательская встреча

3 ноября состоялась встреча писателей и поэтов в Киеве. Как всегда теплая, творческая атмосфера. Большой радостью для меня было личное знакомство с Анатолием Шкариным, талантливым писателем из Херсона.

Побеждая серость....

Из книги А. Саловой "Мы давно не летали во сне":

Мы давно не летали во сне. Ночные видения стали такими серьезными, иногда мучительными, особенно под утро. Появилась и другая проблема – госпожа бессонница. Она  приходит и, как ее не умоляй, не покидает нас, пока не истечет несколько томных часов. Мы привыкли к серости, борьбе за выживание, необходимости усилием прокладывать жизненный путь, но наступает миг, когда мы понимаем – нам просто необходимо вернуться к детской сказке, такой беззаботной, как само детство, вновь поверить в страну Нарнию, чтоб окунуться в безмятежность. 

Тяжелые веки, мороз за окном, уныние и сонливость. Включенный телевизор, неплохой фильм, произнесенная молитва о родных, обильно приправленная благодарностью за все, уже содеянное Богом. В такой день сказка просто необходима. Она должна вырваться на волю и согреть-согреть-согреть, ведь в мире столько красок – почему же сейчас видна лишь серость?

Да, в морозные или дождливые дни, или когда за окном ураган, легче всего думается о вечном, далеком от суеты, глобальном и крайне важном. Как вернуть детские сны? Вот он, вопрос номер один. Как воскресить в сердцах тех  доверчивых мальчиков и милых, обаятельных девочек, с прекрасными глазами цвета неба, жаждущих чудес? Ведь все мы внутри дети: и ты, и я, и каждый-каждый – даже угрюмый прохожий с раскрытым зонтиком, спешащий на свой трамвай.

Свято нашого міста

Виступ гурту NAOMI. Море позитивних емоцій! Класний видався вечір!!!
ПІСНІ: Небокрай

Молюсь за Україну

Буває

Повний виступ